 | | |
Церква, як інститут примирення, завжди стояла і стоятиме на позиціях лояльного відношення до влади та принципах взаємоповаги, а це, в свою чергу, буде запорукою миру та спокою в нашому багатонаціональному та багатоконфесійному суспільстві.
За роки незалежності нашої Держави Церква отримала достойного виконування своєї місії в цьому світі. Але існує ще ряд проблем у церковно-державних відносинах, які, як ми сподіваємось, будуть вирішені в майбутньому.
Звертаючись до Вас, як до Президента, ми покладаємо надію на те, що політика нашої Держави щодо Української Православної Церкви та її вірних не зміниться. Тим більше ми віримо у те, що за час Вашого служіння українському народові на найвищій посаді у Державі будуть вирішені питання церковного землекористування, повернення Церкві майна, яке їй належало, а тепер використовується не за призначенням. Віримо і надіємось, що наша Церква зможе отримати статус юридичної особи, якого вона досі не має. Ми вбачаємо гостру необхідність у запровадженні викладання основ християнства у всіх учбових закладах України, що уможливить скоріше покінчити з проблемами наркоманії, Сніду та розпусти серед нашої молоді.
З вірою, надією і любов’ю прикликаємо Боже благословення на Ваші труди задля добробуту боголюбивого Української народу, нашої Держави та Церкви.
З глибокою повагою
+ ВОЛОДИМИР
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви
10.01.2005 р.
Київ,
Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра».
orthodox.org.ua/News-R_ooua.php?id=5222
www.pravoslavye.org.ua/index.php?action=fullinfo&r_type=news&id=5442
 |
