 | | |
orthodox.org.ua
Плюндруються і нищаться православні святині – храми і монастирі, що складають золотий фонд світової духовної і культурної спадщини. Чиниться свавілля і беззаконня, виправдання яким немає і не може бути. Навіть командування НАТО називає події у Косово не «безладдям на національному ґрунті», а «етнічними чистками» сербського населення.
Але й це жорстке визначення не передає справжню суть трагедії косівських сербів, яку цілком обґрунтовано можна кваліфікувати як геноцид.
Сьогодні для наведення миру в Косово необхідні не лише заклики до припинення насильства, але й конкретні зусилля для встановлення там миру і справедливості. Це може забезпечити лише світове співтовариство під егідою Організації Об’єднаних Націй, а не контингент військ НАТО, який продемонстрував свою повну неспроможність контролювати ситуацію в краї. Якщо найближчим часом не будуть вжиті найрішучіші заходи для приборкання погромників, можливою буде нова ескалація конфлікту, нові криваві злочини екстремістів, які неминуче приведуть до повного знищення і вигнання сербського населення і створення "етнічно чистого" албанського Косово, що стане справжньою гуманітарною катастрофою для Балкан і всієї Європи. Агресія зла на землі Косово повинна бути зупинена. Краю необхідно повернути мир, а багатостраждальному сербському народові – право жити і трудитися на своїй історичній Батьківщині.
Між Українською Православною та Сербською Православною Церквами завжди існували тісні зв’язки, підкріплені багатовіковою історією. Православні українці завжди перебували з сербським народом у дні його випробувань, й сьогодні висловлюють своїм братам по вірі щирі співчуття з приводу смертей невинно убитих співвітчизників та нищення храмів і обителей – православних святинь, які свідчать про те, що сербський народ має багатовікові історичні коріння на цій землі.
Підносимо молитви до Господа про припинення ворожнечі і насильства і відновлення миру на землі Косово і Метохії. Молимося про упокоєння безвинно вбитих і за здоров’я всіх, хто постраждав, втратив житло і став вигнанцем з рідної землі.
Нехай дарує Господь утіху всім стражденним і не дасть озлобитися їхнім серцям!”
 |
