 | | |
Як вже встигли повідомити засоби масової інформації,
найвідомішого українського "терориста" Сергія Іванченка, засудженого за
замах на Наталію Вітренко у 1999-м році, помилував Леонід Кучма.
Таким
чином, Сергій відбув у неволі без кількох днів п'ять років замість
15-ти, які дав йому суд. Уже минулого четверга ввечері Сергій
повернувся до Кривого Рогу. А наступного дня він люб'язно погодився на
інтерв'ю.
- Сергій, як так трапилося, що Вас помилував президент? Адже Ви відбули тільки третю частину строку...
-
Ймовірно, Кучма протягом п'яти років просто тримав мене у заручниках і
шантажував лідера соціалістів Олександра Мороза. Зараз, коли він йде, у
цьому немає рації. Втім, може, він щось переосмислив. Можливо, боїться
відповідальності й хоче загладити свої гріхи. Важко сказати...
- Не могли б ви розповісти, як Ви про все довідалися?
-
Моя дружина - Інна Іванівна - на ім'я президента України подала
клопотання про помилування, з яким я погодився. Минуло кілька місяців.
Дружина приїхала до мене на тривале побачення. І от приходить до нас
офіцер і каже: "Вас президент помилував, Ви вільні".
Вся
колонія - 1500 чоловік - була в шоці. Я прийшов збирати речі, прощаюся,
а мені не вірять. "Ти куди?" - запитують. - "Додому", - відповідаю. -
"Як додому, тобі ще 10 років сидіти?" Ніхто не вірив.
- Як вам там було, чим ви займалися в колонії?
-
Для мене це було як тривале відрядження, але тільки в умовах суворих. Я
потихеньку освоював шар, який захопили... певні громадяни. Скажімо,
наскільки міг, допомагав співкамерникам відстоювати свої права в
СІЗО-2. Там стільки свавілля, що ви навіть не можете собі цього уявити!
У колонії було дещо простіше, хоча й там цього вистачало з
головою. Крім того, я працював з каменем, потім - у деревообробному
цеху.
- Ви не визнали свою провину. Чи значить це, що ви збираєтесь домагатися справедливого розслідування цієї справи?
-
Ми завжди були за справедливість. Ми живемо цим, і я більш ніж
переконаний, що в нас не один суд попереду. Адже справа не тільки в
мені - дотепер несправедливо відбувають покарання мій рідний брат і мій
товариш.
Їх потрібно звільняти. І ми не розраховуємо на друге
й третє помилування, ні. Ми будемо доводити, що вони там перебувають по
сфабрикованій справі.
- Ви підтримували між собою контакт?
-
Нас розкидали по різних колоніях і різних областях. Я перебував у
Миколаївській області, мої брат і друг - у Донецькій і
Дніпропетровській областях. Із братом я листувався, а із другом ні - не
дозволяється.
Але він вів переписку з Інною, а вона мені вже все розповідала. Тобто, ми з ним спілкувалися через третю особу.
- Вас, напевно, багато хто вважав політичним в'язнем. Це якось відбилося на ставленні до Вас?
-
Ні, привілеї й потурання в тих місцях, через які я пройшов, сьогодні
мають тільки ті ув'язнені, які співпрацюють із адміністрацією.
Зараз
у місцях позбавлення волі інші порядки. Якщо раніше так звані блатні
відстоювали права мужиків, які працюють і несправедливо страждають, то
сьогодні таких ламають. В наш час блатні відстоюють тільки інтереси
адміністрації, що їх покриває.
Так, були люди, які мені
співчували. Але відносини на волі і у місцях ув’язнення принципово
відрізняються тим, що там ти ніколи не знаєш, чи правду тобі говорять.
Вся система виконання покарань побудована на тому, щоб знищити
особистість, яка не приносить адміністрації дивідендів.
- А Ви приносили їм дивіденди?
-
Я особлива особистість (сміється). Крім того, мене дуже сильно
підтримувала дружина, що протягом п'яти років постійно до мене
приїжджала. Мене обробляли з першого дня мого знаходження в ув’язненні.
Я писав заяви генеральному прокурору. Адміністрація їх приймала, але
нікуди не відправляла.
Тоді я став користуватися тим, що всі
вони хабарники. Скажімо, відправити лист через контролера
Лук'янівського СІЗО коштувало кілька пачок гарних сигарет. Тобто, я
боровся і намагався допомогти іншим.
- І який був ефект від заяв до генпрокурора?
- Скарги направлялися у департамент. А відтіля приїжджали люди, які робили все, щоб покрити своїх підлеглих.
- Як Ви оцінюєте роль Наталі Вітренко у вашій справі?
-
Я думаю, вона пішла на повідку в спецслужб. Наскільки я можу судити, їй
відомо, що я до організації цього теракту не причетний. Однак стояло
завдання: не допустити Олександра Мороза в другий тур.
І все
було зроблено для того, щоб нас - Мороза і його довірених осіб -
скомпрометувати. Вітренко просто нічого не зробила для того, щоб
перемогла справедливість. Вона просто не була в цьому зацікавлена.
- Скажіть, наскільки вільно, прозоро й демократично проходили вибори там, де ви відбували покарання?
-
Я пережив там кілька кампаній. У 2000 році був референдум. Заходиш у
кабінку, а з іншого боку на тебе дивиться оперативник, який показує
пальцем, де потрібно ставити галочки. Не поставиш - відразу до карцеру.
Поставив - вільний, що означає можеш йти.
У Миколаєві, у 2002
році, коли проходили вибори до Верховної Ради, мене навіть не виводили.
На руки дали тільки один бланк зі списком партій, хоча я розписався і
за всі інші...
Перший тур президентських виборів-2004 був дуже
напруженим. Спочатку пройшли всі блатні по загонах. Вони говорили, що
потрібно голосувати тільки за Януковича - мовляв, унікальний випадок,
коли інтереси адміністрації і ув'язнених збіглися.
Нам давали чай і сигарети. Заходиш у кабінку - а там та ж ситуація: стоїть оперативник, який пальцем вказує, де ставити галочку.
- Стривайте, а як же члени комісій, спостерігачі?
- Жодного спостерігача не було, всі члени комісій - це "свої люди", дружини офіцерів.
- І за кого проголосували Ви?
- У першому турі - за Олександра Мороза.
Коли
я в цій кабінці почав шукати його прізвище, в оперативника ледве
істерика не почалася. Але його вчасно притримали ті, хто знає про мої
принципові переконання.
Словом, з 1500 чоловік у колонії
тільки один я проголосував за Мороза, ще двоє - за Ющенка. Другий тур
проходив по "пом'якшеній" системі: пальцем вже нічого не показували,
хоча оперативник у кабінці стояв і все контролював.
- Зараз Ви вже вдома. Що збираєтеся робити?
- Жити, працювати, боротися за правду і справедливість.
http://www2.pravda.com.ua/archive/2004/december/23/1.shtml
 |
|
